В розвинутих країнах, в яких дозволені азартні ігри, є реєстри лудоманів. Зі слів експертів майже 95% осіб, яким обмежений доступ до гральних закладів – це чоловіки від 18 до 36 років.
Вважається, що лудомани приносять прибуток букмекерам. Але насправді, компанії зазнають збитки. Наприклад, букмекер Паріматч втрачає 100 тис. доларів щомісяця на технічні засоби, що допомагають виявити осіб з гральною залежністю.
Чому лудомани невигідні букмекерам:
- вони менше співпрацюють з гральним клубом – постійні гравці роблять ставки, далі перерив, перед цікавим матчем знову оформлюють купони. Лудоман грає без перерви 2–3 місяці, програється вщент й не повертається до грального ресурсу;
- вони дають нестабільний прибуток – лудоман витратить статки і не може грати. А розсудливий клієнт витрачає потроху, але досить регулярно;
- репутаційні втрати – програвши всі гроші лудоман розповідає в ЗМІ всілякі нісенітниці. Грає він, а винуватою залишається букмекерська компанія.
Фактори, на які звертають експерти компанії Паріматч, що дозволяють виявити лудоманів:
- Витрати – зазвичай наступна ставка в декілька разів більша, ніж сума останнього програшу.
- Скільки часу гравець проводить на сайті грального закладу – декілька ночей поспіль робить ставки.
- Робить ставки без системи. Розсудливий гравець слідкує за певним гральним клубом, цікавиться певним видом спорту. Лудоман робить ставку задля ставки. Що відбувається на полі або стадіоні його не цікавить.
