Складається враження, що українські ЗМІ бачать в гральному бізнесі лише загрозу для суспільства. Якщо подивитися на сторінки відомих медіа ресурсів, то майже всі українці ризикують стати лудоманами, а гральні заклади будуть отримувати колосальні доходи й не сплачувати податки.
Але тут з’явилася низка питань. Що гральна залежність – це грип або коронавірус, що передається з краплинами слини? Так, проблема є. Але впродовж десяти років в Україні існували підпільні казино, зали слотів. Про це знали правоохоронці й газетярі. Але це нікого не цікавило, як і життя лудоманів та їх сімей.
Так, ми не будемо захищати гральний бізнес. Але його легалізація дозволила:
- вивести його до правого поля;
- організувати нові робочі місця;
- поповнити бюджет – адже вартість ліцензій, інших дозвільних документів складає мільйони гривень;
- ввести ідентифікацію гравців – за віком, для обмеження лудоманів;
- отримувати податки на прибуток, зарплату персоналу казино;
- податки надходять до бюджетів усіх рівнів, а не залишаються у приватних кишенях;
- запровадити принципи відповідальної гри;
- зробити операторів відповідальними за ідентифікацію гравців.
Так, повністю прибрати підпільний або онлайн-гемблінг неможливо. Єдиний метод контролю – це легалізація, підтримування й виконання законів щодо азартних ігор. І нагадаємо, що тільки за ліцензії оператори казино й букмекерскі контори сплатили більш як 127 млрд гривень впродовж 2021 року. Це без супутніх інвестицій, податків на прибуток та соціальних внесків.
Це знищить нелегальні гральні клуби? Без допомоги правоохоронців – ні. А ЗМІ мають допомогти, вести просвітницьку діяльність. А не тільки писати статті в стилі «Все пропало, вся Україна – це загін для лудоманів».
